Водій автотранспортних засобів
(категорія "В")
Кожна галузь в силу специфіки процесів виробництва має певні особливості в організації праці свого персоналу. На автомобільному транспорті ці особливості пов'язані з водіями - основною категорією робітників на транспорті. Водій випробує нервово-емоційне перевантаження. Для водія характерне поняття "робоче місце" - автомобіль і "робоча зона" - дорога, АТП, АЗС і т.п.
Робоче місце - автомобіль є місцем підвищеної небезпеки. Від роботи водіїв багато в чому залежить виконання плану перевезень. Тому одним з найважливіших завдань є правильна організація праці водіїв.
Існує ряд особливостей в організації праці водіїв:
- основна робота водіїв протікає поза підприємства, тому і її результати в значній мірі залежать від ініціативи водіїв;
- на відміну від промислового підприємства на результати діяльності АТП багато в чому впливають зовнішні чинники (стан доріг, кліматичні умови, інтенсивність руху транспорту на протязі маршруту тощо), з-за яких можливі зміни у видах і обсягах робіт водіїв;
- робота водіїв протікає на відкритому повітрі і пов'язана з впливом на нього змінюються метеорологічних факторів, що залежать від кліматичної зони, пори року, умов погоди, підвищується значимість впливу суб'єктивних факторів на результати діяльності водія та безпеку руху;
- тривалість робочої зміни водіїв сягає в багатьох випадках 10-12год (при дотриманні місячного балансу робочого часу) без строго регламентованого обідньої перерви (його іноді важко регламентувати);
- з двох видів навантажень, що діють на людину в процесі праці (фізичної і нервово-емоційною), у водія переважає нервово-емоційна.
Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей водія.
Гарна фізична підготовка і витривалість, гарний окомір, слух, гарна реакція на рухомі об'єкти. Повинен володіти великим обсягом уваги, високою здатністю до концентрації та розподілу уваги, розвиненим наочно-образним мисленням, просторовою уявою. Висока емоційна стійкість, самовладання, дисциплінованість, відповідальність.
Робота не рекомендується людям, які страждають нервово-психічними захворюваннями, захворюваннями хребта, виразковою хворобою, дальтонізмом, епілепсією, які мають монокулярний зір і порушення вестибулярного апарату.
